Але, чуварики, с вамі на зєднання! Сіночервоний Андрюха тут, і я хочу вам розповісти як я купив дистиллят ТГК і зарабав на машину за неділю!
Так шо, розводимось по шваху, я без пекла і паршів, викрутів і приколів, вас не обману, сам був у цьому пригоді. Одного разу, почитав я свіжий пост на городській форумі, повідомляють, що в місті закладки є! А не просто закладки, а дистиллят ТГК - це шо таке? Це ж величезний процент в смітті наркотичних речовин! Не можна тут пропустити таку нагоду.
Моя думка була проста - тарілка на край, сміття в сторону! Я хотів стимулюючого відпочинку, знаєте в душу кинути, сто доларів заробити і машину украсти. І шо, місце сунулось!
Тарас |
Андрюха |
Андрюх, ти знаєш про дистиллят? |
Копайся в того, хто геру закупує. Віддасть повідомлення, зашось там айди. І побіг, склеюватиму діру на думці. Виручка, знаєш. |
Брат, це занадто великий ризик, не знаю чи хочу ширятись |
Шо ти, не гамуй! Випробуй, то скоро усі пепси на задньому місці твоєї елди-призи. Інша машина буде, дырка в ній. Я ж це знаю! |
І йду я на контакт, шукаю діда. Інформація пішла, солью годжера заплатив і відро з бяком отримав. Іду додому з бюстом, а там 2 пацани у високих шапках. Хуже замісць не можна було попасти.
Перше шо прийшло в голову, це - "Вичавити жизнь з них!". Але я вдався в пацани, вигріб свою пальмиру з кишенії і викинув перший стоній стукри. Подякували мені ті двоє, як кращому бодігарду. Здається, про мене їм щось зосталося в пам'яті, бо дали координати дуже класної вписки, де усі пацани були. Ведьма, скільки можна брати без церемоній!
Я прийшов на ту вписку з новою забавкою, по-простому - з дистиллятом ТГК. Знаєте, скільки мені довелося заробити на нього грошей? Триста - не більше! Але виручка була космічна. І я починав себе почувати як справжній гризло, ледь не видно очей в моїй рожі. Я почав робити подарунки - всім своїм друзям, своїм жінкам, своїм батькам. І долучився випивкою.
Андрюха - герой вечора! І кожного вечора так було. Я вибився від дверей, бо мене створило на повну гесть. Але я витримав і дуже хорошо відчував себе. Почав писати пісні, навіть захотів займатися музикою. Все це завдяки дистилляту ТГК.
Але одного разу, пэпсы все ж таки злякалися нашої безпеки і затримали мене. Затамували на декілька годин у поліцейському відділі. Але щасливо, я мав кілька зашитих хабарів, які врятували мене. Ті пэпсы лишили мене на мирному, аби не чхнули за мною. Вони навіть не спробували шукати дистиллят ТГК, який я мав з собою.
Після цього, я вирішив змінити свій вектор. Відмовився від гери, від зайвих штук і почав серйозно думати про своє майбутнє. Я вирішив піти на роботу, заощадити грошей і заробити на машину. Знаєте, як швидко я це зробив? За неділю!
Братці, це був адський тиждень! Я не підводився, бував на кожній вписці, усе нічого. І ось, він, той день. Я продав дистиллят ТГК, який в мене залишився, і заробив чудову виплату. За ці гроші я купив свою першу машину!
Тепер я гордий водій, який пускає блискавицю по дорогах. І кожного разу, коли я пасуюся нової машини, я не забуваю про всі стоянки й закладки, які привели мене сюди. І зараз, коли я відвернувся від гери та інших штук, моє життя набуло нового сенсу.
Отож, хлопці, як я купив дистиллят ТГК і заставив грошовий гризло вставити
Так шо, ще є новачки тут? Хочете розповісти свою історію? Ну, не забувайте про закладки і вписки на своєму шляху, вони можуть стати стимулюючими факторами. Але і не забувайте, що дырка після них може бути більшою, ніж ви очікуєте.
Слушай, ребята, я тут вам расскажу одну историю про то, как я двинулся, закупился закладками и смог поработать в Сбербанке. Вы, конечно, понимаете, что это было не так просто, как хапка с пакетика. Но давайте я вам все по порядку расскажу.
Все началось с того, что я решил сплавить свой корабль. Сверток с марихуаной, понимаете? Ну да, вы же меня знаете, я всегда в форме. Я связался с нашим старым другом Бендером, и он привел меня к парню, который знал, где взять качественный товар. Там была настоящая пасхалка – он не только предложил мне марихуану, но и привнес в нашу жизнь новые эмоции.
А как-то раз этот парень рассказал мне про метамфетамин. Это было что-то новенькое для меня. Я решил попробовать. "Почему бы и нет?" - подумал я про себя. Но как только я сделал свою первую хапку, меня просто треснуло. Я, как будто, вскочил на ракете и улетел куда-то в космос. Это было настоящее вставило.
Ну, а дальше начались дни и ночи передозняка и невероятной паранойи. Меня просто закапывало, я был уверен, что мир как-то странно двигается вокруг меня. Я начал испытывать преследования и видеть везде заговоры. А потом, будучи все еще свернутым, я прошел мимо Сбербанка и решил зайти туда поработать.
Когда я вошел в Сбербанк, я был настолько вспыльчив и нервничал, что все заметили. Я метался из угла в угол, как будто тряпку разгонял. Но все эти вращения и странное поведение никого не смущало. Пожалуй, просто все считали, что я просто отрабатываю свою четвертую пятницу недели.
Вообще, я всегда был комиком. Мои шутки всегда вставляли всех до слез. И даже в состоянии вставило, я не упускал возможности удивить коллег новыми фразами и необычным поведением. Они считали меня просто странным клоуном, и никто не мог даже подумать, что я наркоман. Пожалуй, это было мое спасение.
Мой рабочий день в Сбербанке выглядел так: |
9:00 - Приход на работу |
9:05 - Первая хапка марихуаны в туалете |
9:15 - Подготовка к работе |
10:00 - Закупка закладок у коллеги |
11:00 - Вставило от марихуаны |
12:00 - Обед |
13:00 - Работа с клиентами |
15:00 - Вторая хапка метамфетамина в туалете |
16:00 - Треснулся от метамфетамина |
17:00 - Заканчиваю работу |
Как-то раз в Сбербанке произошло нечто странное. Я был настолько закручен, что начал видеть летающих единорогов и разговаривать с настоящими обезьянами. Коллеги просто смотрели на меня с удивлением, но никто даже не догадывался о моем секрете. Я понял, что нужно найти себе другое занятие, где не нужно треснуться от наркотиков, чтобы иметь уверенность в себе и вставлять всех рядом своими шутками.
И вот я решил оставить все позади и стать комиком, настоящим, без каких-либо поправок. Постепенно, я стал все более популярным, и мои выступления стали залиты аплодисментами.
Сейчас я смотрю на все это, и думаю, что все было именно так, как должно было быть. И теперь я снова на плаву, как корабль, который весь в закладках. Но на этот раз – только смешных и оригинальных.
И вот такая история, ребята. Я надеюсь, что она вам понравилась и может стать хоть небольшой моралью для кого-то. Никогда не думайте, что наркотики могут принести вам что-то хорошее. Нет, они только треснут вас, и все. Поэтому лучше выбрать свой путь и работать над собой, чтобы вставлять жизнь своими шутками, а не хапками наркотиков.